вінчик

вінчик
-а, ч.
1) Зменш.-пестл. до вінець 6).
2) рідко. Те саме, що віночок 2), 3).
3) рідко. Те саме, що вінця.
4) Перехідна частина від шкіри до копита в копитних тварин.

Великий тлумачний словник сучасної української мови. - "Перун". 2005.

Игры ⚽ Нужна курсовая?

Смотреть что такое "вінчик" в других словарях:

  • ве́нчик — венчик …   Русское словесное ударение

  • леде́нчик — леденчик …   Русское словесное ударение

  • ле́нчик — ленчик …   Русское словесное ударение

  • плаву́нчик — плавунчик …   Русское словесное ударение

  • роза́нчик — розанчик …   Русское словесное ударение

  • тушка́нчик — тушканчик …   Русское словесное ударение

  • вінчик — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • гребінчик — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • загінчик — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови

  • Калінчик — прізвище * Жіночі прізвища цього типу як в однині, так і в множині не змінюються …   Орфографічний словник української мови

  • камінчик — іменник чоловічого роду …   Орфографічний словник української мови


Поделиться ссылкой на выделенное

Прямая ссылка:
… Нажмите правой клавишей мыши и выберите «Копировать ссылку»